Пам'яті Юрія Максимовича Головатого,
присвячений Дню визволення України
від фашистських загарбників

був організований та проведений виховний захід для учнів 7-х класів Дідковською Тетяною Петрівною, класним керівником 7-В класу, вчителем історії.

/Files/images/novini/DSCN5883.JPG

Мета заходу познайомити учнів з біографією Юрія Головатого, героя Радянського Союзу, ім'я якого носить наша школа, з деякими історичними фактами ІІ світової війни, визволення України від фашистських загарбників 28 жовтня 1944 року. Розвивати цікавість до історії рідного краю, виховувати патріотизм та повагу до героїв.
/Files/images/golovatomu/DSCN5896.JPG

Уривок сценарію: "Сьогодні ми згадаємо деякі події Другої Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років і присвятимо цей захід Дню визволення України від фашистських загарбників, який відзначають потомки 28 жовтня кожного року після страшної п’ятирічної війни та пам’яті Юрія Максимовича головатого, нашого земляка, ім’я якого носить наша школа.

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року. 70 років тому завершилося визволення території України від фашистських загарбників. Завершилося ціною величезних втрат - мільйонів загиблих й поранених.

3 учень: Друга світова війна — найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі і тривала довгих п’ять років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.
/Files/images/golovatomu/DSCN5894.JPG

4 учень: Ось деякі факти з історії Бориспільщини у Другу світову війну: 23 червня 1941 року фашистські літаки бомбардували аеродром військового містечка. Уже 23 вересня 1941 року Бориспіль окупували німецькі війська. Захисники міста змушені були невеликими групами з боями біля Баришівки, Гусинець, Дівичок виходити На території аеродрому до жовтня 1942 року функціонував табір для військовополонених. У лютому 1943 році в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням Iвана Пузікова. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених.

Вчитель: Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.
Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р.
Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків.
Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України 28 жовтня.
5 учень: За два роки окупації фашисти вбили і закатували в Бориспільському районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення Батьківщини загинуло понад 8 тисяч мешканців району, в тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району.На території сучасної школи лінгвістики в період 1941-1943 рр.фашисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді іще 5-ої школи насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв Радянсько-німецької війни. В цій війні віддав своє життя і молодий хлопець, який навчався в нашій школі – це Головатий Юрій Максимович.
6 учень: Головатий Юрій Максимович народився у 1923 році в місті Борисполі Київської області в сім’ї робітника Максима Головатого. В 1941 році закінчив 10 класів Бориспільської середньої школи № 1. І раптом війна! Юнака призвали в ряди Радянської армії і направили в Тюменське військове училище, звідки вже молодшим лейтенантом Юрій Максимович прибув на Сталінградський фронт. Керуючи взводом, а потім ротою мінометників, молодший офіцер пройшов славний бойовий шлях від Волги до Балтики.

7 учень: Йшов час, а разом з ним фронтовими дорогами крокував на Захід Юрій. Всім серцем він був на рідній Україні, йшов за її визволення. І ось 23 вересня 1943 року в районі переправи через Дніпро зосередилися підрозділи дев’ятої гвардійської механізованої бригади. Йшли останні приготування до форсування повноводної ріки. Переправлялися під обстрілом ворожої артилерії. З боєм взята безіменна висота на північ від містечка Переселище. На світанку противник перейшов у контратаку, зав’язався рукопашний бій. Ціною великих зусиль плацдарм був утриманий. За винятковий героїзм і мужність, проявлені в цій операції, гвардії старшому лейтенанту Головатому було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. 1944 рік. Юрію запропонували поїхати вчитися у Московську військову академію. Та він не погодився, сказав: «Розіб’ємо фашистів, а тоді навчатися будемо». Але вчитись йому так і не довелось. На підступах до Риги йшли жорстокі бої. В рукопашному поєдинку з ворогом загинув загинув командир мотострілкової роти, і ротою довелося комондувати Юрію Головатому. Знову танки… Їх довелося знищувати. Та в цей момент поруч вибухнув ворожий снаряд. Перемагаючи біль, Юрій з двома протитанковоми гранатами поповз назустріч чудовиську. Неймовірне зусилля і тигр безпомічно закрутився на місці. Так вдіяв юнак, захищаючи рідну землю.
8 учень: Восени 1964 року через 20 років після загибелі Ю. Головатого в м. Балдоне, що під Ригою, приїхала С.М.Головата, мати героя. Ось вона йде по алеї, притискує до грудей букет квітів і входить у хвіртку… Якусь мить постояла і впала на коліна. До Софії Миколаївни, що ще стояла на колінах, підійшла жінка, допомагла підвестись, обняла як сестру і сказала: «Мій теж загинув там, під Одесою…» І довго стояли в обіймах ці жінки-матері, як символ вічного єднання народів-братів, якім не страшні ні бурі, ні грози, ні будь-які негаразди.
9 учень: Про ті дні, коли рота Головатого в числі перших форсувала Дніпро, очевидці та однополчани його подвигу генерал-майор Сурков, полковник Кузнєцов, майор Варавва, капітан Шмарков, лейтенант Попов розповідають:
"Нас, командирів частин і підрозділів, викликав командир корпусу генерал-лейтенант В.Т. Обухов. На поляні, де. ми зібралися, стояла тиша. Тільки чути було спів пташок. Всі думали про одне: хто буде тим щасливчиком, якому накажуть першими форсувати Дніпро. Щастя випало нам. Переправлялись ми на старенькому колісному пароходику. Гарно замаскований, він навіть з невеликої відстані казався островком в повній темноті. До 4-х ранку ми вже були на правій стороні. Пристали до крутого берегу. Безшумно згрузили спорядження та боєприпаси, зайняли оборону, протягнули зв’язок на пункт чергування - німців тут не було. Вони, напевно, вважали цей берег не підходящим для переправи. Притому фашисти вели такий сильний, хоча і безприцільний, вогонь зі сторони Канева, що зібрати на лівому березі велику кількість солдатів дійсно було не можливо.
10 учень: Серед сміливців, які першими форсували Дніпро, була рота Головатого. Зі спогадів однополчан: «Німці озвіріли, коли побачили на ранок, що ми на "їхній" стороні. Жорстоко штурмували вони наші позиції танками, вогнем мінометів, артилерії, авіацією. Ворог проводив по 5—6 атак в день, щоб вибити радянських воїнів з зайнятого ними кутка і скинути в річку. Кількість ворогів переважала. Головатий примінив кочуючий метод вогню. Його рота знаходилася на передній линиї з піхотою. Гвардійці винищували ворожих солдатів, не підпускаючи їх до нашим окопів. Але гітлерівцям вдалося приблизитися до позиції мінометчиків. Командир роти Ю.Головатий дав команду: "Автомати до бою!" Разом з командиром взводу Г.Прутко (Герой Радянського Союзу), командирами розрахунків А. Шрамом и В. Галанцевим він підняв роту в контратаку. Гітлерівці не витримали рукопашного бою і в восьмий раз за день в відступили. В дев’яту атаку гітлерівське командування кинуло 20 танків і батальйон піхоти. Мінометний вогонь роти Головатого розігнав піхоту противника. У мінометів лишилося по два-три чоловіка. Головатий і коректував вогонь артилеристів, і стріляв з автомата. Стрілком він був відмінним".

/Files/images/golovatomu/DSCN5889.JPG

Учні виразно та емоційно розповідали тематичні вірші.
Вчитель згадала про інших героїв- захисників, які навчалися в нашій школі: "Бориспільська школа № 1 сьогодні ростить юне покоління громадян України, які можуть стати відомими людьми і прославляти свою батьківщину. Так в наш час, коли йде Антитерористична операція на Сході України проти російських загарбників випускники нашої школи знову захищають нашу землю від ворогів. Серед них Володимир Момот. Герой Антитерористичної операції на сході України, Випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Юрія Головатого 1991 року. Загинув під м. Слов'янськ на Донеччині у 39 років, прапорщик, старший повітряний радист авіабригади "Блакитна стежа".
На завершення в знак гордості за свій заклад всі разом виконали Гімн школи

/Files/images/golovatomu/DSCN5907.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 290